The Tremeloes

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (вересень 2011)

The Tremeloes — британський біт-гурт, утворений 1966 року у місті Дагенхем. До складу гурту ввійшли: Рік Вест (Rick West), справжнє ім'я Річард Вествуд (Richard Westwood), 7.05.1943, Дагенхем, Велика Британіягітара, вокал; Алан Блеклі; Дейв Манден (Dave Munden), 12.12.1943, Дагенхем, Велика Британія — ударні та Алан Говард (Alan Howard), 17.10.1941, Дагенхем, Велика Британія — бас.

Коли популярний британський гурт Brian Poole & The Tremeloes 1966 року розпався, існувала думка, що оновлений гурт здобуде більший успіх, ніж його колишній фронтмен. Так воно і трапилось. Реформований склад гурту не тільки залишив далеко позаду Брайна Пула, але виявився ще кращим за попередній. У травні 1966 року Ховарда замінив Майк Кларк (Mike Clark). Однак через три місяці місце Кларка зайняв Лен «Чіп» Хоукс (Len «Chip» Hawkes), 11.11.1946, Лондон — вокал, бас, чий сильний голос і хлопчачий вигляд змінив попередній імідж групи.

Перші два сингли нового складу Tremeloes — нова версія «Blessed» Пола Саймона та переробка «Good Day Sunshine» гурту The Beatles — не здобули успіху, проте третій — «Here Comes My Baby» Кета Стівенса потрапив до Тор 10 по обидва боки Атлантики. Також великим хітом виявилась наступна композиція «Silence Is Golden» з репертуару Four Season, що у виконанні Tremeloes опинилась на вершині чарту.

У наступні роки The Tremeloes видали серію хіт-синглів, наприклад, «Even The Bad Times Are Good», «Suddenly You Love Me», «Helule Helule» та «My Little Lady», а під кінець шістдесятих років змінили одяг і відійшли від старої продукції, записуючи власний матеріал. Перший сингл з цієї серії «(Call Me) Number One», який зайняв "друге місце, став найкращим прикладом того, що дуже, честолюбиві твори в змозі принести Tremeloes ще більшу славу. Гурт проголосив, що відтепер буде грати більш важку музику, а своїх фанів, які давно купували їх альбоми, назвав кретинами. Новий репертуар гурту потрапив на альбом «Master», і хоча ця робота не збільшила коло прихильників, проте сингл з твором «Me & My Life», що входив до «Master» потрапив до Тор 20.

Пізніше The Tremeloes все частіше почали виступати у клубах, де їх концерти сприймалися з ентузіазмом. 1974 року Чіп Хоукс переїхав до Нешвілу, США, і розпочав сольну кар'єру, а у січні 1975 року по його слідах пішов Алан Блеклі.

Дискографія

  • 1967: Here Comes The Tremeloes
  • 1967: The Tremeloes: Alan, Dave, Rick & Chip
  • 1967: Here Comes My Baby
  • 1968: 1958/68 World Explosion
  • 1969: The Tremeloes Live In Cabaret
  • 1970: Greatest Hits
  • 1970: Master
  • 1974: Shiner
  • 1976: Don't Let The Music Die
  • 1983: As It Happened
  • 1985: Silence Is Golden
  • 1987: Greatest Hits
  • 1990: The Ultimate Collection
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (вересень 2011)