1В13
| 1В13 | |
|---|---|
![1В13 в історико-культурному комплексі «Лінія Сталіна»[ru]](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/Stalin_line_-_SOB_machine.JPG/300px-Stalin_line_-_SOB_machine.JPG) 1В13 в історико-культурному комплексі «Лінія Сталіна»[ru] | |
| Тип | Машина старшого офіцера батареї |
| Походження |  СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | із 1972 |
| Оператори | СРСР Росія Україна |
| Війни | Друга російсько-чеченська війна Російсько-українська війна (з 2014)[1] Російське вторгнення в Україну (2022)[2] |
| Історія виробництва | |
| Виробник | СРСР Росія |
| Виготовлення | із 1972 |
| Характеристики | |
| Вага | 14,8 т |
| Довжина | 7475 мм |
| Ширина | 2850 мм |
| Висота | 2940 мм |
| Обслуга | 6 осіб |
| Десант | 3 особи |
| | |
| Дальність вогню | |
| Максимальна | 3,5 км |
| Приціл | ПВ-1, ДСП-30 |
| | |
| Броня | протикульова |
Головне озброєння | 1 × 12,7-мм ДШК-М або НСВТ |
| Двигун | |
| Підвіска | індивідуальна, торсіонна |
| Дорожній просвіт | 400 мм |
Операційна дальність | 500 км |
| Швидкість | шосе: 61,5 км/год бездоріжжя: 26-32 км/год на плаву: 5-6 км/год |
| Прохідність | підйом: 35 град. |
| | |
 1В13 у Вікісховищі | |
Машина 1В13 (за класифікацією НАТО — ACRV M1974/1) — радянська та російська машина старшого офіцера батареї комплексу засобів автоматизованого управління вогнем самохідної артилерії 1В12 «Машина-С».
Опис конструкції
Машина 1В13 комплексу 1В12 створена на базі шасі МТ-ЛБу. Розміщується на опорному пункті батареї на місці, що забезпечує зручне управління, для управління вогневими взводами. Вирішує завдання визначення координат вогневої позиції, орієнтує артилерійську систему в основному напрямку, приймає дані для стрільби на САУ від командно-штабної машини дивізіону 1В16 і здійснює контроль установок прицільних пристроїв по радіо або проводових каналах зв'язку. Також машина 1В13 підтримує зв'язок з командиром артилерійської системи, командиром артилерійського дивізіону, начальником штабу та командиром артилерійської батареї.[3] У машині є 3 запасні місця. До складу екіпажу машини входять 6 осіб[4]:
- механік-водій
- оператор-топогеодезист
- радіотелефоніст
- старший радіотелефоніст
- командир відділення — обчислювач
- старший офіцер батареї.
Броньовий корпус та башта
Корпус машини цільнозварний і повністю герметичний, виконаний з броньової сталі. Захищає апаратуру та екіпаж від впливу радіоактивного пилу, куль та уламків. У правій та лівій площинах корпусу знаходиться апаратне відділення, в якому встановлено два паливні баки. У середній частині корпусу встановлено двигун. Від апаратного відділення двигун відгороджений звуко- та теплоізоляційними перегородками.[5]
Відділення управління має два ряди сидінь. Перший ряд сидінь розміщує механіка-водія, командира відділення та радіотелефоніста. Другий ряд місць запасний, на них може бути розміщений десант. В апаратному відділенні розміщуються три сидіння для старшого офіцера батареї, старшого радіотелефоніста та оператора-обчислювача, сидіння старшого офіцера батареї має можливість повороту на 180°.[4]
Перед робочим місцем старшого радіотелефоніста розташований столик у нерухомій частині якого закріплений польовий телефонний комутатор П-193М. Над столиком є приймач радіостанції Р-123М.
Двигун та трансмісія
До складу силової установки входять двигун та системи його обслуговування. Трансмісія складається з бортових передач, головної передачі, головного фрикціону та проміжного редуктора.[5]
Ходова частина
До складу ходової частини машини входять два напрямні колеса, 14 опорних катків, чотири гідроамортизатори та натяжні пристрої з двома гусеничними стрічками.[5]
Виробництво
- Серійне виробництво — Пермський машинобудівний завод (ПМЗ)[6]
- Роботи з модернізації — Єреванський НДІ математичних машин (ЄРНДІММ)[7]
Модифікації
- 1В13 — машина старшого офіцера батареї комплексу засобів автоматизованого управління вогнем (КЗАУВ) 1В12
- 1В13-1 — машина старшого офіцера батареї КЗАУВ 1В12-1
- 1В13-3 — машина старшого офіцера батареї КЗАУВ 1В12-3, 1В12-4
- 1В13М — машина старшого офіцера батареї КЗАУВ 1В12М
- 1В13М-1 — машина старшого офіцера батареї КЗАУВ 1В12М-1
- 1В13М-3 — машина старшого офіцера батареї КЗАУВ 1В12М-3
- MT-LBu-TP — фінська модифікація машини старшого офіцера батареї 1В13.
Бойове застосування
Російсько-українська війна
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)
На початку червня 2022 року чотири отримані від Норвегії САУ M109A3GN разом з українською машиною управління вогнем артилерії 1В13 були помічені на Київщині[8].
Імовірно, комплекс автоматизованого керування вогнем радянського виробництва було інтегровано з західними артилерійськими установками, які надходять до України[9].
Оператори
Колишні оператори
Поточні оператори
Росія
Україна (у 2008 році, коли Міністерство оборони України очолював Юрій Єхануров, девʼятнадцять машин 1В13 та її модифікацій були включені до переліку майна Збройних Сил України, яке може бути відчужено[10]).
Бойове застосування
- Друга російсько-чеченська війна — використовувалися російськими військами[11]
- Російсько-українська війна (з 2014)[1]
- Російське вторгнення в Україну (2022)[2]
Примітки
- ↑ а б Нові факти ідентифікації російської військової техніки поблизу українського кордону доповнюють розслідування DFRLab, - InformNapalm. ФОТОрепортаж. nsor.net. Цензор.нет. 09 квітня 2018. Процитовано 23 травня 2022.
- ↑ а б Ніжинський район Чернігівщини завалено російською технікою. mil.in.ua. Мілітарний. 16 квітня 2022. Процитовано 23 травня 2022.
- ↑ А. В. Карпенко, Современные самоходные артиллерийские орудия, стр. 8. (рос.)
- ↑ а б ПБ1.370.006-01 ТО. 1В13-(1) Машина старшего офицера батареи. Техническое описание и инструкция по эксплуатации, стр. 16. (рос.)
- ↑ а б в ПБ1.370.006-01 ТО. 1В13-(1) Машина старшего офицера батареи. Техническое описание и инструкция по эксплуатации, стр. 15. (рос.)
- ↑ Комплекс 1В12, 1В12-1, 1В12-М, 1В12М-1 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // ПАО «Мотовилихинские заводы»: официальный сайт. п (рос.)
- ↑ Машина старшего офицера батареи [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.] // ВПК Армении: Военно-промышленный комплекс Армении. п (рос.)
- ↑ САУ M109 "засвітилися" в Україні разом з машиною управління вогнем артилерії 1В13. Defense Express. 2 червня 2022.
- ↑ В Україні інтегрували радянські машини управління вогнем з САУ М109. Мілітарний. 4 червня 2022.
- ↑ Перелік військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено. kmu.gov.ua. Кабінет Міністрів України. 6 серпня 2008. Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ Геннадий Жилин (1 липня 2006). Незаслуженно забытый «трудяга» второй чеченской. Журнал «Мир оружия» № 7 / 2006 г. (рос.). Военно-патриотический сайт «Отвага». Архів оригіналу за 19 червня 2012. Процитовано 4 червня 2012.
Література
- А.В.Карпенко. «Оружие России». Современные самоходные артиллерийские орудия. — Санкт-Петербург : «Бастион», 2009. — 64 с.
- ПБ1.370.006-01 ТО. 1В13-(1) Машина старшего офицера батареи. Техническое описание и инструкция по эксплуатации. — Военное издательство №3/15763р-П9. — 136 с.
Посилання
- Мотовилихинские заводы. КОМПЛЕКС 1В12, 1В12-1, 1В12М, 1В12М-1
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
