Макклеллан виступав з партійною платформою «кандидата миру», але сам особисто не вірив у неї. Передвиборча кампанія проходила влітку 1864 року, після невдалої кампанії на Ред-Рівер та розгрому в «бою біля вирви». Крім їх тріумфального ходу, ціна війни ставала все вищою. Перспектива довгої нескінченної війни зробила пропозиції демократів про переговори все бажанішими. Однак, демократи зіткнулися з істотними внутрішньопартійними проблемами на національній партійної конвенції. Понад те, марш Вільяма Шермана на Атланту та перемоги Улісса Гранта, що змусив генерала Лі вести оборонні бої в Річмонді зробили очевидним факт безперечної перемоги Союзу.
Лінкольн вів свою передвиборчу кампанію під девізом «Коней на переправі не міняють». Для залучення демократів на свій бік республіканці тимчасово перейменували партію в Союз. Кандидатом у віцепрезиденти з Лінкольном йшов демократ від фракції війни Ендрю Джонсон, який так і не перейшов в республіканці після перемоги на виборах. Багато штатів дозволили голосувати солдатам, що значно додало голосів Лінкольну. Інша частина Республіканської Партії в Національний Союз не увійшла та спробувала створити Радикально-Демократичну Партію та висунути кандидатом у Президенти Джона Фермонта.